Воскресенье, 04 Декабрь 2016, 16:15
Приветствую Вас Гость | RSS

ВСЕ СОЧИНЕНИЯ

Loading
Меню сайта
Предметы

 

Форма входа
Статистика

Онлайн всего: 86
Гостей: 86
Пользователей: 0


Сочинения

Главная » Сочинения » Українська мова та література » 11 клас Добавить сочинение

Собор - символ невмирущої козацької слави та душі українського народу (за романом 0. Гончара «Собор»)

Найвищими точками на землі були колись стародавні храми. З золотими маків­ками, з дірявими покрівлями, в погнилих риштованнях. Ті, що охороняються зако­ном, а не людьми. І ті, що незримо жевріють у глибинах народної свідомості.

Тому і зробив Олесь Гончар, здається, першу в радянській літературі спробу осмислення їхньої вічної німої музики і народної символіки. Але те, що нам нині треба відкривати, для наших далеких предків було азбукою. Там, де поселялись запорожці, — одразу виростала церква як голос їхнього духу:

Як покидали запорожці Великий Луг і матір Січ,

Взяли з собою Матір Божу,

А більш нічого не взяли.

Так напише Т. Г. Шевченко у своєму творі «Іржавець». Що це — сентимен­тальна віра пустельників, які тільки й знають молитись? Чи це прапор, яким коза­ки виражали своє людське й національне покликання? Ці одчайдушні герої не бо­ялись смерті і вважали за честь загинути в бою. Це була релігія вільних людей, які вибудовували свій собор — як символ незламності, як заповіт нащадкам. А вони не мають права зректися своєї вітчизни, забути власну історію.

Створений ще за козацьких часів, цей архітектурний шедевр пам’ятає профе­сора Яворницького й отамана Махна, часи фашистської неволі й печальні шерен­ги невільників. Тому ставлення до собору — це мірило людяності, духовної краси (чи ницості) героїв твору.

Таким нащадком і є студент Микола Баглай — не виписаний герой з позитив­ними рисами. Для роману «Собор» був потрібен образ, який виражає пробуджен­ня сучасної молоді до духовного життя, її прагнення самостійно мислити й ціну­вати людські цінності.

Баглай зовсім не в полоні етнографічного патріотизму й шаблонних фраз, він шукає спадщину, усвідомівши: «Коли не ми, то хто?» І як кожен шукач — марить, любить, ненавидить, спотикається в кучугурах «безхозної» спадщини віків. Тому він вистраждав для себе відкриття й собору, й останнього запорозького характер­ника Яворницького, який «видобував з небуття самий дух козацької республіки».

У глибині душі молодий студент здогадується, що люди загубили самих себе у гонитві за дешевими замінниками.

Нині брак великої мудрості, великої поваги й любові до людини, великої від­повідальності за спадщину предків і долю нащадків відчувається як найбільша рана людства.

Типовий представник цієї нації — напівосвічений інтелігент Володька Лобода. Таємниця цього образу криється в тому, що письменник подивився на нього з на­родних позицій. Олесь Гончар відразу відкрив за службовим мундиром прихова­ну фальш натури й подивився глибше. А чи ця людина добра, надійна? Чи здатна вона поступитись власними інтересами заради інших? Він цілком щиро дивуєть­ся, навіщо Баглаю та історія, той собор? І взагалі: їсти має що, одягтися — має, чого ж йому ще треба?

Релігія Володьки — «правильно відреагувати на вказівку зверху» — не потре­бує святинь. Вся енергія «батькопродавця» йде від метушливості пристосування, від догідливості, а не від тієї внутрішньої духовної сили. Письменник віцкрив лю- дину-функцію на грані робота, вільного від людських цілей, позбавленого стійких критеріїв. Ця людина має страшну властивість знищувати цінності — одним доти­ком, одним словом. У Лободи все розпадається, розкладається й гасне.

Володька — це творіння тоталітарно-бюрократичної системи, коли чиновни­цтво тільки голосувало про єдність із трудовим народом. А насправді закривало українські школи, «виганяло» українську мову з театрів, кіно. Ішов шалений не­стримний наступ бездуховності, браконьєрства, руйнування культурної спадщи­ни. Але автор прагне нас переконати, що здорова сила молодості потребує істи­ни так само, як чистого повітря й джерельної води. І вона неминуче відшукає в заростях лободи старий добрий слід, який веде до людини, до добрих засад, до оновлення й відродження.

Рассказать друзьям, чтобы не совпали сочинения!
Рассказать
Категория: 11 клас | Добавил: 00dima (19 Октябрь 2016) | Просмотров: 21 | Рейтинг: 0.0 /0
Перейти на главную страницу
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

Allcompositions © 2016