Вторник, 06 Декабрь 2016, 07:46
Приветствую Вас Гость | RSS

ВСЕ СОЧИНЕНИЯ

Loading
Меню сайта
Предметы

 

Форма входа
Статистика

Онлайн всего: 33
Гостей: 33
Пользователей: 0


Сочинения

Главная » Сочинения » Українська мова та література » 11 клас Добавить сочинение

Системний аналіз поезії Д. Павличка «Я стужився, мила, за тобою...»

I.      Характерні особливості стилю поета. (Свіжість троп, точність і виваженість кожного слова — характерні особливості поезій Д. Павличка. Також гуцуль­ське походження письменника, відображення, переосмислення в його творах природи, характерів, мови карпатського краю, формують уміння досконало відтворювати дух, поетику народної пісні.)

II.     Жанрове спрямування. (За жанром ця поезія — зразок інтимної (любовної) лі­рики з елементами пейзажної.)

III.     Провідний мотив поезії. (Це туга нещасливого кохання, що спонукає до тво­рення краси, мистецтва.)

IV.     Композиційна побудова вірша. (Композиція вірша чітка й виразна з доверше­ним емоційним малюнком: вихідний момент — сум ліричного героя за коха­ною (перший рядок вірша); розвиток почуття — ліричний герой стає явором, що росте й співає яворині, мріє про її кохання; кульмінація — смерть явора (передостанній рядок вірша); висновок — яворова туга перевтілилась у скрип- ісу (останній рядок вірша).)

V.       Система образів вірша. (Вона будується на основі фольклорного паралелізму: герой і героїня — явір і яворина. Також Д. Павличко використовує художній засіб — персоніфікацію: явір набуває прикмет людини. У такий спосіб увираз­нюється думка про одухотвореність сили кохання.)

VI.     Мовне розмаїття. (Яскраво звучать у поезії гірські та лісорубівські мотиви, а та­кож діалектизми, що не перевантажують текст, і влучно вжиті («трина» — тир­са, колюча полова; «бескиди» — гірські урвища, провалля). Авторський задум вміло увиразнюється різноманітними тропами і синтаксичними фігурами: мета­фори (явір «палений журбою», «згорає від сльози роса»); персоніфікація («яво­рові сниться яворина»); порівняння («А в душі печаль, як небеса», «Сніг летить колючий, ніби трина»); метонімічний епітет («печальні груди»); інверсія («І зго­рає від сльози роса»); риторичне звертання («мила»); літота («яворонька»). Най­більше смислове навантаження припадає на останній рядок вірша. Скрипка — це краса, але саме краса, народжена шляхетним почуттям кохання, хай навіть нещасливого. Цей рядок «скрипку зроблять із його журби» є чіткою логічною крапкою, після нього не можна додати до сказаного жодного слова.)

VII.   Ритміка вірша. (Майстерно Д. Павличко використовує ритміку твору: пере­хресне римування поглиблює наскрізний паралелізм, а точні рими підкреслю­ють наспівність інтонації; вірш написаний п’ятистопним хореєм з пірихієм. Це яскраво уповільнює ритміку, увиразнює сум, тяжкі роздуми героя; пісенна ритмічність посилюється збігом віршових рядків із синтаксично завершени­ми відтінками, а також найвідповіднішою строфою-катреном. Поезія розкри­ває цікаву, злободенну, гуманістичну проблему, тонко передає внутрішній світ людини. Отже, вірш «Я стужився, мила, за тобою...» гідно представляє інтимну пісенну лірику Д. Павличка.)

Рассказать друзьям, чтобы не совпали сочинения!
Рассказать
Категория: 11 клас | Добавил: 00dima (19 Октябрь 2016) | Просмотров: 73 | Рейтинг: 0.0 /0
Перейти на главную страницу
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

Allcompositions © 2016