Понедельник, 05 Декабрь 2016, 06:27
Приветствую Вас Гость | RSS

ВСЕ СОЧИНЕНИЯ

Loading
Меню сайта
Предметы

 

Форма входа
Статистика

Онлайн всего: 19
Гостей: 19
Пользователей: 0


Сочинения

Главная » Сочинения » Українська мова та література » 11 клас Добавить сочинение

Тема єдності людини з природою у романі К. Гамсуна «Пан»

Норвезький письменник К. Гамсун виріс серед непоказної північної приро­ди. З пронизливою гостротою вдивлявся він у лісову гущавину, де здійснюються таїнства природи — змінюються пори року, проростають, цвітуть і в’януть трави, прилітають і відлітають птахи, де погляду відкривається вічний круговорот буття, що затягує в свій ритм і людину — маленьку часточку великої природи.

Такою ж спорідненістю з природою, умінням відчувати себе часткою таємни­чого неосяжного Космосу наділив письменник і головного героя романа «Пан».

Лейтенант Глан живе у лісі зі своїм мисливським собакою Езопом. Він відчу­ває повне щастя лише у царстві природи, у повній самоті, наодинці з незгасаю- чим днем північного літа, прислухаючись до неквапного дихання природи. У лісі Глан може бути самим собою, там нікому немає шкоди від його невишуканих ма­нер. А серед людей він почувається незатишно, ніяково. Глан настільки зливаєть­ся з природою, що Едварді навіть здається, що у нього «звірячий погляд», який дозволяє розгледіти, відчути марнотність помислів людей, що живуть буденним бездуховним життям.

Ім’я Глана, мабуть, недарма співзвучне з ім’ям міфічного Пана. Як Пан втік у гори від нещирості життя на Олімпі, так і Глан біжить від суєтності цивітізова- ного світу в ліси. Йому було цікавим у житті лісу все: дерева, птахи, захід сонця. Іноді Глан вставав навіть о другій годині, щоб разом зі звіриною і птаством по­радіти світанку.

Глан може безпомилково визначати час без годинника. Він знає, окрім всім відомого способу визначати час за сонцем, ще безліч способів: наприклад, за при­пливом та відпливом, спостерігаючи за квітами, що замикаються надвечір, трави також у свій час лягають, змінюються пташині голоси — замовкають одні птахи, починають співати інші.

Герой тонко відчував красу й поезію природи. Коли він дивився в ясну гли­бину неба, йому начебто відкривалося дно світу, і його серце стукало і линуло до цього оголеного дна, рвалось до нього. «Чому, чому, — думав він, — горизонт одягається вечорами в золото й багрянець, чи не бенкет там у них, наверху, роз­кішний бенкет з катанням небесними потоками під музику зірок?» Він заплющу­вав очі, був разом у бенкетуючими, і думки його проносилися одна за одною й плуталися.

Гланові здається, що в природі душу має все: птахи, дерева, каміння. Поруч з його сторожкою стояв камінь, високий старий камінь. У каменя був такий при­вітний вигляд, він начебто дивися на Глана, коли той підходив, і пізнавав його. Вранці, вирушаючи на полювання, Глан обов’язково проходив повз цей камінь, і йому здавалося, що вдома на нього чекає добрий друг.

Гармонію стосунків героя зі світом природи порушила зустріч з Едвардою, яка, на відміну від Глана, не здатна кохати природно, безоглядно. Закохавшись в Едвар- ду, Глан загубив спокій. У нічній тиші йому вчувався пекучий наспів дудки Пана, сплетений із денної спеки і мерехтіння світла зоряних ночей. Ця мелодія ятрила душу Глана, сіяла в ній неспокій. Йому здавалося, що Пан сидить на дереві, під­глядаючи за ним, і дерево трясеться від того беззвучного сміху. Глана охоплював панічний страх, і він блукав лісовими стежками у марних пошуках спокою.

Розкриваючи тему єдності людини з природою, Кнут Гамсун показує нам, що людина може відчувати себе справді щасливою лише тоді, коли вона перебуває в гармонії з природою, з ритмами таємничого, неосяжного Космосу.

Рассказать друзьям, чтобы не совпали сочинения!
Рассказать
Категория: 11 клас | Добавил: 00dima (20 Ноябрь 2016) | Просмотров: 3 | Рейтинг: 0.0 /0
Перейти на главную страницу
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

Allcompositions © 2016