Понедельник, 05 Декабрь 2016, 06:28
Приветствую Вас Гость | RSS

ВСЕ СОЧИНЕНИЯ

Loading
Меню сайта
Предметы

 

Форма входа
Статистика

Онлайн всего: 16
Гостей: 16
Пользователей: 0


Сочинения

Главная » Сочинения » Українська мова та література » 11 клас Добавить сочинение

Пошук віри в Бога у ліриці Р. М. Рільке

Райнер Марія Рільке — видатний австрійський поет, чий життєвий шлях по­значений постійним пошуком, як в царині творчості, так і в царині духу. Його ці­кавили глибини людської душі, таємниці розуму й психіки, він прагнув осягнути зв’язок людської душі з Космосом і його таємничими силами, з Богом. Побачити чудове єднання людини з природою, усвідомити духовну єдність Бога і людини допомогла Рільке мандрівка по Росії та Україні, під час якої його особливо врази­ла Пасхальна ніч у Московському Кремлі та велич паломництва до Києво-Печер­ської лаври. Під впливом цих вражень Рільке створив «Книгу життя чернечого» і «Книгу прощ» — дві перші книги зі збірки «Книга годин», в якій тема пошуку віри в Бога втілена з надзвичайною глибиною та інтенсивністю.

Бог у Рільке вміщує в собі усе земне буття, визначає зміст людського життя, гортає його сторінки. Відчуваючи цю таємничо-містичну владу Бога над людьми і світом, автор говорить у вірші «Живу я просто»:

...з віком хочу йти.

Вчувати вітер віщого листа.

Якого склали Бог, і я, і ти.

Чужа рука його вгорі горта.

Бог, який усьому дає життя, сам — та дивна і невпинна сила, що наявна всю­ди. Людина, бажаючи здобути опору в неосяжному світі, намагається віднайти ду­ховну єдність з Богом — творцем цього світу. Ліричний герой вірша «Згаси мій зір — я все одно Тебе знайду» прагне до Бога, хоч би які перепони не стояли на його шляху.

Згаси мій зір — я все ж Тебе знайду.

Замкни мій слух — я все ж Тебе почую,

Я і без ніг до Тебе домандрую.

Без уст Тобі обітницю складу.

Він так злитий з Богом, що ніщо, навіть сам Бог, не може позбавити його цієї єдності:

Відломиш руки — я тоді Тебе Впіймаю серцем наче між долонь,

А спиниш серце — мозок запульсує;

Коли ж Ти вкинеш мозок мій в огонь.

Тебе в крові палючій понесу я.

Тема Бога знаходить своє продовження й у вірші «Гетсиманський сад» зі збір­ки «Нові поезії». Його сюжет поет взяв із Нового Заповіту. Вірш побудовано у формі сповіді, яку ведуть одночасно ліричний герой та Ісус Христос. За Єванге- лієм від Матвія, Ісус Христос дуже страждав у Гетсиманському саду напередод­ні свого розп’яття. Сповнений страху перед очікуваною долею і сумнівів по своє призначення Месії, прагнучи Бога-Отця і шукаючи його, Ісус промовив знамени­ті слова: «Отче мій, коли можна, нехай обмине ця чаша мене». Персонаж Рільке впадає у відчай від самотності й запитує Бога:

Чому мене примушуєш доводить.

Що Ти єси, хоч зник для мене Ти?

Він відчуває, що з ним — «вся скорбота людсьісих бід», яку Бог міг би полегши­ти. Поет говорить про прихід Ангела, люди бачать його, а для ліричного героя:

Хіба то Ангел? Ах, то ніч прийшла.

Зашелестіла листям на оливах.

Здригнулись учні в снах своїх лякливих.

Хіба то Ангел? Ах, то ніч прийпіла.

Мудрі люди смиренно приймають усі випробування, що стають на їхньому життєвому шляху, говорячи при цьому: «На все воля Божа». Саме Бог, який ство­рив світ і людину, визначає призначення всього на Землі. Завдання ж людини — пройти достойно свій земний шлях. Опорою в цьому їй служить віра в Бога, який є символом єдності людини зі Всесвітом.

Рассказать друзьям, чтобы не совпали сочинения!
Рассказать
Категория: 11 клас | Добавил: 00dima (20 Ноябрь 2016) | Просмотров: 5 | Рейтинг: 0.0 /0
Перейти на главную страницу
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

Allcompositions © 2016