Пятница, 09 Декабрь 2016, 13:35
Приветствую Вас Гость | RSS

ВСЕ СОЧИНЕНИЯ

Loading
Меню сайта
Предметы

 

Форма входа
Статистика

Онлайн всего: 31
Гостей: 31
Пользователей: 0


Сочинения

Главная » Сочинения » Українська мова та література » 11 клас Добавить сочинение

Уособлення природних сил і стихій у ліриці Федеріко Гарсіа Лорки

при згадці імені поета Федеріко Гарсіа Лорки в уяві постає так любовно зма­льована ним Іспанія з її сливовими гаями, садами, що золотяться достиглими по­маранчами, то залита гарячим південним сонцем, то оповита таємничим серпан­ком місячного сяйва.

Світ, змальований Лоркою, вражає сміливістю метафоричного перетворення. Та сам поет стверджував: «Я щиро дивуюсь, коли стверджують, що образи, якими сповнені мої твори, — витвір моєї творчої зухвалості, поетичної сміливості. Ні, усі вони точні у найдрібніших деталях і здаються незвичними лише тому, що не таке вже звикле у нашому житті нехитре вміння бачити і чути...»

Завдяки цьому «нехитрому вмінню бачити і чути» природа у Лорки завжди жива, олюднена. У вірші «Милоданка й вітер» розбуджений грою Милоданки «на місяці-тамбурині» «схопився вітер, левень незборимий» і погнався за дівчиною:

Вітрюган жене за нею із мечем полум’янистим.

Охоплена страхом навколишня природа поводиться, немов перелякані люди:

Море хмуриться прибоєм, блякнуть злякані маслини, квилять флейти темноти, бамка гонг гірського снігу.

А коли Милоданці вдалося втекти, то лютий вітер став рвати зубами черепи­цю на даху.

У «Газелі про темну смерть» яблука здатні засинати, трави — мордувати, мі­сяць — поратися. Ліричний герой цього твору бажає заснути так,

...як засинають яблука, і спати десь далеко від цвинтарного гамору.

Він не хоче знати, що мертвих

...мордують трави і місяць із гадючим ротом, що порається перед світом.

У «Касиді про сон під зорями» людина і навколишній світ нероздільні:

Дівча прикинулось жасминовим биком, а бик — то присмерк, що реве багряно.

Дівча, вода, небо перетікають одне в одного:

Коли ж бо небо — слон здоровий, а той жасмин — вода без крові, а те дівча — то вітка ночі росяна на темному безмежному помості.

Природні явища у Лорки, немов добрі друзі, відчувають стан людей:

Знов бариться ніч, знов бариться день, щоб за мною ти померла, за тобою я помер.

(«Газела про одчайдушну любов»)

А якою зримою постає перед читачем уособлена «в хвилях захолола» тиша, що «клонить чоло до самого долу» у вірші «Тиша»:

Слухай, сину, тишу, в хвилях захололу, — по ній ковзаються луни, по ній котяться долини, вона ж клонить чоло до самого долу.

За всіма яскравими образами природи, створеними Лоркою, криється безмеж­на любов поета як до рідної Іспанії, так і до всього світу. Сам поет заявляв: «Я оспівую Іспанію і відчуваю її всіма фібрами душі, але насамперед я належу всьо­му світові і є братом усіх людей». І тому його поезія, яка будить думісу, викликає у читача співпричетність, хвилює і залучає до процесу творчості, сягнула далеко за межі батьківщини митця.

Рассказать друзьям, чтобы не совпали сочинения!
Рассказать
Категория: 11 клас | Добавил: 00dima (20 Ноябрь 2016) | Просмотров: 6 | Рейтинг: 0.0 /0
Перейти на главную страницу
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

Allcompositions © 2016