Четверг, 08 Декабрь 2016, 02:07
Приветствую Вас Гость | RSS

ВСЕ СОЧИНЕНИЯ

Loading
Меню сайта
Предметы

 

Форма входа
Статистика

Онлайн всего: 4
Гостей: 4
Пользователей: 0


Сочинения

Главная » Сочинения » Українська мова та література » 11 клас Добавить сочинение

Світ природи в поезії Бориса Пастернака

Його груди заповнені природою до межі. Зда­ється, уже з першим своїм подихом він вдихнув, втягнув її всю — і раптом захлинувся нею і все подальше життя з кожним новим віршем (поди­хом) видихав її, але ніколи не видихне.

М, Цвєтаєва про Пастернака

У зірковому каталозі серед інших зірок записана мала планета, що розташова­на між орбітами Марса і Юпітера, на ім’я Борис Пастернак. Цей факт щодо увіч­нення поета і письменника Б. Пастернака стався напередодні його столітнього ювілею. Та спочатку був нелегкий творчий шлях, на якому поет весь час намагав­ся, за його висловом, «не спотворити голос життя, який звучить в нас». Цей «го­лос життя» включав у себе і голос природи, яку поет безмежно любив.

Лірика Б. Пастернака, особливо рання, сповнена майже язичницьким покло­нінням перед природою. Сльози захвату і внутрішній трепет — постійні супутни­ки його монологів. Окличні речення, емоційні вигуки створюють у кожному його вірші відповідну атмосферу, передають почуття радості закоханого в природу по­ета: «Что почек, что клейких запльївших огарков налеплено к веткам!» («Весна»); «Ужасньїй! — Капнет и вслушивается: все он ли один на свете мнет ветісу в окне, как кружевце, или єсть свидетель» («Плачущий сад»); «Наряд щебечет, как под- снежник апрелю: здравствуй!» («Из суеверия»); «Как бьіли те вьіходьі в тишь хо- роши!» («Степь»).

Чуйний внутрішній слух музиканта допомагає Пастернаку відтворити веселі, святкові звуки — звуки світу природи, яка пробуджується: скільки їх у кожній по­етичній замальовці! А скільки кольорів — тонів, півтонів і відтінків!

Пастернак майже не писав віршів, які можна конкретно і впевнено назвати пейзажними. Його вірші про природу — це завжди вірші і про людину, вони до­помагають розкрити єдність людини з природою як її частку. Процеси, що відбу­ваються в природі, паралельні тим, що відбуваються в душі людини. Візьмемо для прикладу один з ранніх віршів Пастернака «Февраль. Достать чернил и плакать!»

У перших же рядках поет відтворює процес творчості, що плине разом з остан­нім місяцем зими, який є провісником весни, розквіту природи:

Февраль. Достать чернил и плакать!

Писать о феврале навзрьід,

Пока грохочущая слякоть Весною черною горит.

Поет зображує природу в боротьбі зими з весною, як символ боротьби в люд­ській душі, бажання змін на краще. Натхнення поета веде його уяву в літо, де йдуть зливи, що очищують природу й людську душу:

Достать пролетку. За шесть гривен Чрез благовест, чрез клик колес Перенестись туда, где ливень.

Еще шумней чернил и слез.

Стан душі ліричного героя розкривається через зображення природи. Саме весна, дощ, вітер є характерними засобами зміни стану в природі. Природа живе, змінюється, бореться, як душа, що хоче розкрити себе всьому світові, вилити «на- взрьід» у світ свої вірші, для яких неможливо обрати певний час, бо

...чем случайней, тем вернее Слагаются стихи навзрьід.

Душа спочатку має дозріти, як природа до весни, туча до зливи, а потім про­литися поезією.

Вірші Б. Пастернака, в яких присутній вічний і прекрасний світ природи, стверджують, що природа — величний живий організм, з яким людина пов’яза­на нерозривно

Рассказать друзьям, чтобы не совпали сочинения!
Рассказать
Категория: 11 клас | Добавил: 00dima (20 Ноябрь 2016) | Просмотров: 4 | Рейтинг: 0.0 /0
Перейти на главную страницу
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

Allcompositions © 2016