Пятница, 09 Декабрь 2016, 05:52
Приветствую Вас Гость | RSS

ВСЕ СОЧИНЕНИЯ

Loading
Меню сайта
Предметы

 

Форма входа
Статистика

Онлайн всего: 11
Гостей: 11
Пользователей: 0


Сочинения

Главная » Сочинения » Українська мова та література » 11 клас Добавить сочинение

Чи актуальна сьогодні драма Б. Брехта «Жипя Галілея»?

Німецький драматург Б. Брехт — засновник «епічного театру» обстоював кон­цепцію нової інтелектуальної драми, покликаної активно втручатися в суспільне життя. Він вважав, що театральні вистави мають мобілізувати інтелектуально-ана­літичні здібності публіки, надихати глядача шукати у житті шляхи розв’язання со­ціальних та моральних проблем, порушених на сцені.

П’єса «Життя Галілея», створена у формі історичної хроніки, розповідає про життя та наукову діяльність ученого середньовіччя. Написана вона була 1938 р. Прем’єра відбулася у вересні 1943 р. Наука і життя так змінилися з часу написан­ня твору, не говорячи вже про добу відкриттів Галілея, що постає питання, чи ак­туальна п’єса Брехта для сьогоднішнього глядача й читача?

Зі сторінок п’єси постає образ Галілея-вченого, чий розум сягнув тих гори­зонтів, що закриті від пересічних людей, і Галілея-людини, яка похитнулася пе­ред владою та середньовічною інквізицією і зреклася свого вчення. Слабкодухість геніального фізика призвела до невідворотніх наслідків, вона відкинула науїсу на кілька кроків назад. З того часу, як Галілей скорився владі, в Італії протягом де­сятиліття не було опубліковано жодної праці з новими твердженнями, а Декарт у Парижі поклав у стіл свій трактат про природу світла.

Живучи під наглядом святої інквізиції у передмісті Флоренції, Галілей багато розмірковував над тим, що з ним сталося, і дійшов певних висновків щодо себе і світу науки взагалі: наукова діяльність потребує від учених особливої мужності. Вчені не повинні задовольнятися знаннями заради самих знань. Єдина мета на­уки — полегшити людині її існування, і тому вчені повинні мати неабияїсу муж­ність, щоб протистояти корисливим властолюбцям, які використовують надбання науковців не для блага людства, а у своїх цілях. Галілей усвідомив, що він мав не­повторну можливість: за обставин того часу стійкість однієї людини могла б ви­кликати потрясіння. Тепер він розумів, що насправді йому нічого не загрожува­ло — він мав таку саму силу, що і влада, але він віддав їй свої знання, щоб вона використала їх у власних інтересах.

Під впливом подій, що відбувалися у світі, драматург декілька разів звертався до п’єси «Життя Галілея», змінюючи в ній акценти.

Після атомного бомбардування американцями Хіросіми й Нагасакі у «Перед­мові до американського видання» Брехт писав: «“Атомний вік” розпочався в Хіро- симі... І в ту ж мить біографія засновника нової фізики зазвучала інакше. Пекель­на сила Великої бомби висвітлила конфлікт Галілея з владою новим, яскравим світлом». У цій редакції твору драматург більш чітко висвітлив протиріччя про­гресу й реакції. У сцені зустрічі вже літнього вченого зі своїм колишнім учнем Андреа Галілей говорить, що наука, відступаючи у страху перед користолюбними можновладцями, перетворюється на каліку: «З часом вам, мабуть, удасться від­крити все, що можливо відкрити, але ваше просування в науці буде лише відда­ленням від людства. І прірва між вами і людством може виявитись настільки ве­ликою, що одного чудового дня у відповідь на ваш тріумфальний вигук про нове відкриття пролунає зойк жаху».

На початку 50-х років XX століття, коли почалося створення водневої бом­би, Брехт ще раз звернувся до свого твору. Він вніс у нову німецьку редакцію щось подібне до «Гіпократової клятви» для вчених-природознавців, яка зробила ідею відповідальності вчених за наслідки своїх відкриттів актуальною на всі часи. У своїй п’єсі «Життя Галілея» Бертольд Брехт засобами «епічного театру» закли­кає науковців застосовувати свої знання, наукові відкриття виключно на благо людства. Для вченого, як і для лікаря, головним у його діяльності має бути девіз: «Не завдай шкоди».

Сучасного глядача й читача, який, на жаль, на собі відчуває наслідки мирно­го освоєння атома, надмірної хімізації сільського господарства, забруднення до­вкілля промисловими підприємствами, п’єса Брехта «Життя Галілея» спонукає ще і ще раз замислитися, чому наукові дослідження приносять людству не лише благо.

Рассказать друзьям, чтобы не совпали сочинения!
Рассказать
Категория: 11 клас | Добавил: 00dima (20 Ноябрь 2016) | Просмотров: 14 | Рейтинг: 0.0 /0
Перейти на главную страницу
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

Allcompositions © 2016