Пятница, 09 Декабрь 2016, 09:45
Приветствую Вас Гость | RSS

ВСЕ СОЧИНЕНИЯ

Loading
Меню сайта
Предметы

 

Форма входа
Статистика

Онлайн всего: 33
Гостей: 33
Пользователей: 0


Сочинения

Главная » Сочинения » Українська мова та література » 11 клас Добавить сочинение

Взаємини особистості й вічності у вірші 0. Твардовського «Я убитий під Ржевом»

Ті, хто повернулися з Великої Вітчизняної війни, пам’ятають про неї завжди. У їхній пам’яті поруч і ті, хто вижив в цій страшній війні, і ті, хто поліг на полі бою.

Вірш О. Твардовського «Я убитий під Ржевом» написано від імені солдата, що загинув під містом Ржев:

Я убит подо Ржевом,

В безьімянном болоте, в пятой роте, на левом.

При жестоком налете.

Від його фізичного тіла не залишилось нічого:

И во всем зтом мире.

До конца его дней,

Ни петлички, НИ ЛЬІЧКИ С гимнастерки моей.

Та душа солдата, що відійшов у вічність, жива, вона розмовляє з тими, хто за­лишився на землі, щоб завершити цю війну перемогою. Ліричного героя бенте­жить доля Батьківщини, він хоче знати, чи удалося відстояти Ржев:

Я убит и не знаю.

Наш ли Ржев наконец?

Удержались ли наши Там, на Среднем Дону?..

Полеглий солдат не хоче вірити в те, що ворог дійшов до Дону і Волги.

Нет, неправда. Задачи Той не вьіиграл враг!

Нет же, нет! А иначе Даже мертвому — как?

Він упевнений, що його загибель, як і смерть багатьох його товаришів, не була марною, що вона хоч трішечки наблизила велику перемогу:

И у мертвьіх, безгласньїх Есть отрада одна:

Мьі за Родину пали,

Но она — спасена.

Ліричний герой на землі відчував себе маленькою часткою великого наро­ду, який боронить свою країну, і в тому, що його життя обірвалося, немає нічи­єї вини:

Братья, в зтой войне Мьі различья не знали:

Те, что живьі, что пали, —

Бьіли мьі наравне.

И никто перед нами Из живьіх не в долгу,

Кто из рук наших знамя Подхватил на бегу.

Полеглий солдат виконав свою місію на землі, зробивши свій кровний внесок у щастя перемоги:

В нем, в том счастье, бесспорная Наша кровная часть...

І тепер з висоти вічності лине його голос до живих:

Я вам жить завещаю, —

Что я больше могу?

Убитий під Ржевом солдат, чиє тіло зникло у спалаху снаряда, що вибухнув, залишився на безсмертній землі хмаринкою над житнім полем, росою на враніш­ній траві, корінням дерев, що тягнуться до сонця:

Я — где крик петушиньїй На заре по росе;

Я — где ваши машиньї Воздух рвут по шоссе;

Где травинку к травинке Речка травьі прядет...

А ще — у вічній пам’яті вдячних людей за щастя жити.

Рассказать друзьям, чтобы не совпали сочинения!
Рассказать
Категория: 11 клас | Добавил: 00dima (20 Ноябрь 2016) | Просмотров: 11 | Рейтинг: 0.0 /0
Перейти на главную страницу
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

Allcompositions © 2016