Пятница, 09 Декабрь 2016, 13:33
Приветствую Вас Гость | RSS

ВСЕ СОЧИНЕНИЯ

Loading
Меню сайта
Предметы

 

Форма входа
Статистика

Онлайн всего: 28
Гостей: 28
Пользователей: 0


Сочинения

Главная » Сочинения » Українська мова та література » 11 клас Добавить сочинение

Сенс зустрічі янгола з людьми (за оповіданням Г. Маркеса «Стариган з крилами»)

Габріель Гарсіа Маркес — колумбійський письменник і публіцист, Нобелів­ський лауреат (1982), один з найяскравіших представників «магічного реалізму». У своїй творчості виразив дух культури Південної Америки, розкрив самобутні уявлення про світ її мешканців, відтворив «поезію буднів», якою вона поставала в свідомості латиноамериканців. Найвищу літературну премію письменнику прису­дили «за романи й оповідання, в яких фантастичні й реалістичні елементи поєд­нані заради створення щедрого уявного світу, в котрому відбито життя й супереч­ності латиноамериканського континенту».

Оповідання «Стариган з крилами» розповідає про появу в невеличкому ри­бальському селищі янгола. Він мав вигляд дуже старого чоловіка з величезними крилами. «На ньому була злидарська одіж. Кілька пасем невизначеного кольору волосся прилипло до голого черепа, в роті майже не залишилось зубів, і у всій його поставі не було ніякої величі». Пелайо з Елісендою, у садибі яких опинився янгол, на ніч закрили його в курнику. Сусідка, «котра знала все про цей і про той світ», висловила припущення, що янгола прислали за дитиною Пелайо, яка в цей час хворіла. Та коли «наступного дня дитина прокинулась і попросила їсти, жар у неї спав», то звинувачення в тому, що його поява пов’язана з лихом, відпала.

Незабаром жителі селища юрмилися перед курником. «Вони витріщалися на янгола без будь-якого душевного трепету і просовували в дірки дротяної сітки шматочки хліба, ніби це була тварина із зоопарку, а не небесне створіння». Люди дивувалися не появі янгола, а з його вигляду.

На полоненого янгола йшли дивитися з усіх усюд. Невиліковно хворі жадали від нього чудесного зцілення. Елісенді «спало на думку обгородити патіо парка­ном і за вхід брати п’ять сентаво з кожного, хто захоче подивитися на янгола». І Палайо з Елісендою заробили на цьому чималеньку суму грошей, «менш ніж за тиждень вони заповнили мідяками всі посудини, які мали в домі, а черзі бажаю­чих подивитися на живого янгола не видно було кінця-краю». За одержані гроші подружжя перебудувало свій дім: зробили його двоповерховим, з балконом, за­клали садок, на вікна поставили залізні ґрати, щоб не залітали янголи. Єдине, що господарі залишили без змін, то це курник, в якому продовжував жити янгол; що­правда, іноді вони мили його з хлоркою і обкурювали всередині, щоб позбутися гострого запаху курячого посліду, який стояв у всіх закутках.

Надивившись на янгола, люди переключили свою увагу на нове видовище, що з’явилося на той час у селищі, — жінку-павука, яка прибула з ярмарковим атрак­ціоном.

Ще декілька років янгол жив у садибі Пелайо. Старий курник розпався, і безпо­радному янголові не було куди подітися. Він тинявся двором, витоптував городину, заходив до спальні, звідки його виганяли віником, але він миттю опинявся на ісухні; здавалося, що янгол має здатність роздвоюватися і перебувати одночасно у кількох місцях. «Елісенда у відчаї плакала й бідкалася, що їй уже несила жити в цьому пек­лі, повному янголів». Останньої зими він тяжко хворів, та все ж таки одужав і одно­го весняного дня здійнявся в небо і зник над морським горизонтом.

То ж навіщо він прилітав і чому відлетів?

Божий посланець намагався нагадати людям, що не може все в їхньому житті зводитися лише до матеріальних цінностей, до вигоди, що в житті людини має від­буватися й щось незвичайне. Про це свідчать і дива, створені янголом, які жителі се­лища сприйняли, як насмішки: «сліпий стариган, що приволікся здалеку в пошуках зцілення, зору не набув, зате в нього виросли три нових зуби, паралітик так і не звівся на ноги, але заледве не виграв у лотерею, а в прокаженого проросли з язв соняхи».

Жорстокі, меркантильні, бездуховні люди, що замикають диво в курнику, не заслуговують на диво, і тому янгол покидає землю і вирушає до небес — вічних і справедливих. Фінал оповідання сприймається як застереження: від людей, що живуть без любові, без співчуття, без поезії, відвертаються янголи, і така цивілі­зація приречена на загибель.

Рассказать друзьям, чтобы не совпали сочинения!
Рассказать
Категория: 11 клас | Добавил: 00dima (20 Ноябрь 2016) | Просмотров: 14 | Рейтинг: 0.0 /0
Перейти на главную страницу
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

Allcompositions © 2016