Четверг, 08 Декабрь 2016, 11:46
Приветствую Вас Гость | RSS

ВСЕ СОЧИНЕНИЯ

Loading
Меню сайта
Предметы

 

Форма входа
Статистика

Онлайн всего: 32
Гостей: 32
Пользователей: 0


Сочинения

Главная » Сочинения » Українська мова та література » 11 клас Добавить сочинение

Переродження звичайних бюргерів на катів (за п’єсою Ф. Дюрренмапа «Гостина старої дами»)

П ’єса швейцарського драматурга Ф. Дюрренматта «Гостина старої дами» є своє­рідним підсумком спостережень митця за суспільною психологією.

На початку п’єси містечко Гюлен, у якому відбуваються події твору, виглядає надто непривабливо: зруйноване, занедбане, хоча колись знало кращі часи. Повз нього проходять потяги до Гамбурга, Неаполя, Венеції, Стокгольма, та у Тюлені зупиняються лише два, що приходять із заштатних міст. Підприємства міста збан­крутіли, пансіон «Місце-на-сонці» занепав, гюленці живуть з допомоги для без­робітних та з громадської юшки. Проте вони ще й досі пишаються тим, що їхнє місто колись було містом культури, одним із найпередовіших не лише в країні, а й у Європі. «Тут ночував Гете. У господі «Золотий Апостол». Брамс тут скомпону­вав квартет. Бертольд Шварц тут винайшов порох».

Та ось до цього забутого Богом містечка завітала мільярдерка Клер Цаханасян, яка колись народилася й виросла тут. Зараз вона належить до найбагатших лю­дей світу. «їй належать Агтепіап ОіІ, ^Vе8^ет КаіІ ^Vау8, N01411 Вгоабса8Ііп§ Сош- рапу і квартал розпусти в Гонконгу». «У Кальберштадті вона побудувала лікарню. У Каффігені — ясла, а в столиці — пропам’ятну церкву». Гюленці сподіваються, що ця гостина відродить їхнє місто. І справді Клер готова щедро обдарувати своїх земляків: п’ятсот мільйонів віддати місту і п’ятсот мільйонів розділити на кожну родину за умови, що вони вб’ють Іля. Гюленці, які вважають себе добропорядни­ми цивілізованими людьми, з обуренням відкидають цю пропозицію. Бургомістр, сповнений гідності, заявляє: «Пані Цаханасян, ми ще в Європі, ми ще не дикуни. Від імені міста Гюлена я відкидаю вашу пропозицію. В ім’я людяності. Краще ми залишимося бідні, ніж заплямовані кров’ю». На що мільярдерка спокійно відпо­віла: «Я почекаю». Вона добре знає психологію злидарів.

Принада у вигляді мільярда робила день у день ні злих, ні добрих від природи людей, що не здатні заробляти собі на життя самі, дедалі поступливішими. Ось уже бургомістр палить дорогі цигарки, на ньому нові черевики, шовкова крават­ка; у роті вахмістра виблискує новий золотий зуб; у канцелярії мерії з’являєть­ся нова друкарська машинка, а на дзвіниці — новий дзвін. Навіть родина Іля не змогла відмовитися від подарунків: у дружини з’явилося дороге хутро, син став власником автомобіля, дочка бере заняття з гри в теніс, а свою крамницю Іль од­ного дня не впізнав — за його відсутності крамницю відремонтували. І пропози­ція Клер вже не видається гюленцям такою жахливою. На вимогу Гля забезпечи­ти його охорону й арештувати мільярдерку бургомістр відповідає: «Поведінка тієї дами, їй-богу, не така вже й незрозуміла. Урешті ви намовили двох лобурів до кривоприсяги і штовхнули дівчину в безвихідь».

Гюленці поступово, але невідворотно схиляються до рішення пожертвувати заради «суспільного блага» одним зі своїх співгромадян. Свою поведінку вони прикривають принципами високої моралі: у такий спосіб вони разом з Клер ба­жають встановити справедливість, бо сорок п’ять років тому гюленці вигнали з ганьбою зі свого міста рудоволосу дівчину через те, що вона завагітніла, її коханий Іль відмовився повести її до вінця.

Намагаючись зберегти зовнішню благопристойність, бургомістр підштовхує Іля до самогубства: «Я не одну ніч провів без сну, поки наважився зробити вам таку пропозицію, повірте мені. Власне, це ваш обов’язок — покінчити життя самогуб­ством, ви ж порядна людина, тому маєте відповісти за свої вчинки. Не думаєте? Хоча б з почуття солідарності, з любові до родинного міста. Ви бачите нашу гірку біду, злидні, голодних дітей». Та Іль відмовляється від такої розв’язки і дає можли­вість гюленцям дійти до кінця у своєму моральному розпаді. І бюргери вбивають Іля, бо гуманізм, який видавався ними за життєву позицію, насправді був лише позою.

Рассказать друзьям, чтобы не совпали сочинения!
Рассказать
Категория: 11 клас | Добавил: 00dima (20 Ноябрь 2016) | Просмотров: 8 | Рейтинг: 0.0 /0
Перейти на главную страницу
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

Allcompositions © 2016