Пятница, 09 Декабрь 2016, 13:32
Приветствую Вас Гость | RSS

ВСЕ СОЧИНЕНИЯ

Loading
Меню сайта
Предметы

 

Форма входа
Статистика

Онлайн всего: 27
Гостей: 27
Пользователей: 0


Сочинения

Главная » Сочинения » Українська мова та література » 11 клас Добавить сочинение

Де закінчується моя свобода?

Формуючи своє власне ставлення до життя, люди зазвичай зупиняються окре­мо на так званих вічних темах, розмірковують над загальними, універсальними категоріями. Що називають «вічними темами» — відомо: це любов, дружба, добро і зло. Але часто по-справжньому універсальні категорії залишаються поза нашою увагою. Нещодавно я замислився над проблемою свободи... І замислившись, — зрозумів, що свобода стосується будь-чого: свобода вибору, свобода у стосунках, свобода чинити на власний розсуд, свобода слова, насамкінець!..

У сучасному світі, коли права людини (як в юридичному, так і в суто мораль­ному розумінні) ціняться дуже високо, питання свободи постає гостріше: як від­різнити свободу від безвідповідальності, свободу від вседозволеності? Хто може дати відповідь на це питання? Мабуть, що ніхто. Але думати про це варто. І голов­не — де закінчується свобода, моя свобода?

На хвилі суцільного «визвольного руху» — визвольного руху вже не як полі­тичного явища, а як стилю життя — зараз модно говорити про недостатність сво­боди, але я б хотів говорити про її надмір. Бо озирнімося навколо: нещодавно здобута свобода слова призводить до поширення недостовірної інформації, або інформації, яка не мала б поширюватись так відкрито. «Жовті» ЗМІ, пишучи про політику і політиків, поступово перебираються у царину їхнього особистого жит­тя, і іноді переходять всі мислимі й немислимі межі. Ну, то й що, — скажете ви? Свобода слова, хіба ні? Вільні у висловленні власних думок, люди не бояться об­ражати представників інших політичних поглядів, навіть більше — представників інших релігій... «Але ж я вільний висловлювати свою думку», — міркують вони собі. Люди шукають не «свободи для», а тільки «свободи від» і часто — знаходять цю свободу від обмежень, в тому числі від обмежень, що продиктовані сумлінням, відповідальністю, мораллю... Міркуючи над цим, я, здається, натрапив на пра­вильний шлях: обмеження свободи мають бути не зовнішні, а внутрішні. Під час звільнення від будь-якого суспільного «заборонено!», це «заборонено!» має бути осмислене і перенесене всередину людини, тільки вже в меншій, мудрішій, менш категоричній і більш людяній формі. Так я думаю. Звільнення від будь-яких об­межень і будь-яких заборон, як на мене, не призводить ані до суспільної гармонії, ані до внутрішнього щастя людини.

Протягом тисячоліть формувались обмеження людської свободи, і як на мене, значна частина з них — розумні. Адже по суті, закони — теж обмеження, теж сво­єрідне «чого не можна робити», але ж ніхто (зважаючи на сучасну ситуацію в світі, мимоволі хочеться додати «поки що ніхто») не стверджує, що закони треба ска­сувати, бо вони обмежують свободу чинити злочин! з іншого боїсу, чому ж певні моральні норми — так, вони теж закони — усі так прагнуть зруйнувати. Чи не для свободи чинити зло? у найабстрактнішому сенсі — людині дана свобода вибо­ру, але ж до кожної свободи вибору додаються наслідки цього вибору... Так само людина має свободу порушити норми, але має бути готова відповісти за скоєне. Коли йдеться не про протиправні з юридичної точки зору дії, то мається на увазі моральне покарання власним сумлінням. Відтак у кожного є свобода чинити про­ти норм, але ніхто не має свободи уникнути наслідків...

«Я можу категорично не погоджуватись з вашою думкою, але я готовий від­дати життя за ваше право висловлювати її,» — говорив Вольтер. І у нашому світі, сповненому і переповненому свободою, мені хотілося б згадати свободу головну, беззаперечну і необхідну будь-кому — свободу бути собою. І цієї свободи, як на мене, не вистачає, бо люди часто не мають достатньо толерантності сприйняти і прийняти «інакшість» когось з оточуючих. І це проблема, яку кожен має виріши­ти сам. Окрім цього ж, з усього випливає, що свобода таки має межі... І де ж вона закінчується? Банально, мабуть, але так є — моя свобода закінчується там, де по­чинається свобода іншої людини, а може, навіть трошки раніше...

Рассказать друзьям, чтобы не совпали сочинения!
Рассказать
Категория: 11 клас | Добавил: 00dima (20 Ноябрь 2016) | Просмотров: 11 | Рейтинг: 0.0 /0
Перейти на главную страницу
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

Allcompositions © 2016