Воскресенье, 04 Декабрь 2016, 16:15
Приветствую Вас Гость | RSS

ВСЕ СОЧИНЕНИЯ

Loading
Меню сайта
Предметы

 

Форма входа
Статистика

Онлайн всего: 82
Гостей: 82
Пользователей: 0


Сочинения

Главная » Сочинения » Українська мова та література » 11 клас Добавить сочинение

Добра мова - найкраще багатство

Мова — це найважливіший засіб спілкування між людьми. Усі сторони сус­пільного життя, усі процеси пізнавальної і творчої діяльності людини, кожна мить її свідомості супроводжується мовою. Чиста, добра мова — це найважливіше ба­гатство кожної людини.

Багато радянських письменників висловлювали свою любов і повагу до рідної мови. Володимир Сосюра у вірші «Любіть Україну» писав:

Любіть Україну у сні й наяву, вишневу свою Україну, красу її, вічно живу і нову, і мову її солов’їну.

Поет закликав любити все рідне, українське, порівнював нашу мову із солов’ї­ним співом.

У вірші «До брата» Володимир Сосюра, звертаючись до кожного українця, го­ворить: «Коли ж забудеш рідну мову, загубиш душу ти свою».

Історія знає багато прикладів, коли народи, що забували рідну мову, зникали в небуття. Протягом століть українська мова зазнавала багатьох утисків. Царський уряд забороняв користуватися рідною мовою, видавав різні укази, заперечував сам факт існування українського народу як окремої етнічної спільноти. Не лег­шою була ситуація і на західноукраїнських землях. Але народ зберіг мову, а через неї і національну свідомість.

Настали нові часи. Здається, що в незалежній Україні вже нічого не загрожує українському слову. Та прийшла біда, звідки не ждали. Українці, пращури яких ніколи не вживали лайливих слів, пересипають свою мову лайкою, а дехто навіть хизується своєю брутальністю. Люди неначе забули, що кожне слово має силу найжорстокішої зброї і найкращого цілителя. Зле, лайливе слово руйнує душу лю­дини, робить її черствою, не здатною на співчуття і любов.

Отже, озираючись на минуле, кидаючи погляд у майбутнє, ми повинні чітко засвоїти, що добра мова — це найбільше багатство і всього суспільства, і окремо­го громадянина нашої України.

V. ЩАСТЯ

  1. Г. Сковорода, «Алфавіт, або Буквар світу». Твір в афористичній формі розпо­відає про найважливіше в житті: «Любов виникає з любові. Бути щасливим — піз­нати себе». А справжнім щастям для кожного автор вважає сродну працю, тобто працю за покликанням і щоденне самовдосконалення.
  2. І. Котляревський, «Наталка Полтавка». У п’єсі щастя тлумачиться як чесне й чисте життя у сім’ї з коханою людиною.
  3. Т. Шевченко. У багатьох творах поета змальовано трагічні картини життя українців, та все ж є в нього й змалювання щастя. Так у «Ісайя. Глава 35» картина щасливого життя зображується через метафоричне зображення квітучої землі, на якій люди живуть весело й вільно. Ще яскравіше картина ідеального щастя постає у вірші «Садок вишневий коло хати», сповненому гармонії і спокою щоденного буття, в якому є місце і гармонії материнства, і природі, і звичному порядку, і ще багатьом дрібничкам, які роблять наше життя щасливим.
  4. Марко Вовчок, «Інститутка». Твір є соціально-побутовою повістю, проте, крім соціальних питань, автор порушує проблеми щастя і висловлює переконан­ня: умовами щастя є свобода, кохання і життя у згоді з совістю.

5.1.Франко. У романі «Перехресні стежки» письменник розглядає проблему сто­сунків інтелігенцїї та народу. Головний герой роману Євген Рафалович не мислить для себе щастя інакше, ніж у служінні народові. Так само мислить свою життєву роль Мойсей, який служить своєму народові попри все і в тому вбачає щастя.

  1. Леся Українка. Для героїні драматичної поеми «Бояриня» немає щастя без батьківщини, без волі, як немає й самого життя. Героїня «Лісової пісні» навіть во­лею на якийсь час жертвує заради кохання, бо в ньому вбачає щастя.
  2. О. Олесь. Проникливий ліризм вірша «Чари ночі» оспівує щастя юності й кохання. У віршах «З журбою радість обнялась» та «Айстри» відображено щастя жити на світі, відчувати, сподіватися, радіти кожному дню.
  3. У. Самчук. У повісті «Марія» з хронологічною точністю зображене життя ге­роїні, яка прагнула щастя, сподівалася на нього, будувала його, аж поки це щастя не зійшлося на одному рівнянні: щастя = хліб, бо хліб = життя.
  4. О. Довженко. У кіноповісті «Зачарована Десна» розповідається про щас­тя мати теплу родину, відчувати себе частиною великого й талановитого народу, який з терпінням і гумором долає життєві негаразди. Разом із тим це твір — запо­віт пам’ятати про своє коріння й творити добро, не втратити «щастя бачити... зорі навіть у буденних калюжах на життєвих шляхах».
  5. Д. Павличко. Поезії його змальовують увесь різноманітний світ, де є місце коханню («Коли ми йшли удвох з тобою», «Я стужився, мила, за тобою») і любові до рідної мови («О рідне слово, хто без тебе я?»). Та найвідомішим усе ж є вірш «Два кольори», у якому відбилося уявлення про щастя — це життя, де «перепле­лись, як мамине шиття, мої сумні і радісні дороги». А ще це мати й рідна земля, що плекають на своїх долонях кожного, хто народився на цій землі, аж поки не настане час «піти у світ незнаними шляхами», несучи у серці «два кольори» — «червоний — то любов, а чорний — то журба».
Рассказать друзьям, чтобы не совпали сочинения!
Рассказать
Категория: 11 клас | Добавил: 00dima (20 Ноябрь 2016) | Просмотров: 4 | Рейтинг: 0.0 /0
Перейти на главную страницу
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

Allcompositions © 2016