Пятница, 20 Октябрь 2017, 14:29
Приветствую Вас Гость | RSS

ВСЕ СОЧИНЕНИЯ

Меню сайта

 

Предметы
Форма входа
Статистика

Онлайн всего: 17
Гостей: 17
Пользователей: 0


Сочинения

Главная » Сочинения » Українська мова та література » 11 клас Добавить сочинение

«Якби було краще жити, я б віршів не писав, а робив би коло землі» (поезії Василя Стуса)

Коли людина хворіє, вона потребує певних ліків, так само, коли ціла нація поставлена у несумісні з нормальним духовним життям умови, вона також по­требує певних духовних ліків. Найчастіше такими ліками стає мистецтво, яке підтримує народний дух, передає традиції, сформовані сторіччями, допомагає за будь-яких обставин зберегти ідентифікацію і національну свідомість.

Вислів Василя Стуса, який я взяв за назву для свого твору, на перший по­гляд, є парадоксальним. Але згадаємо відомий вислів російського письменника А. Чекова: «Можеш не писати — не пиши». Напевно, Василь Стус та більшість його сучасників писали тому, що не могли не писати, не могли не висловлювати своїх болів щодо долі народу, власних переживань та роздумів.

Василь Стус створив кілька прекрасних і глибоких поетичних збірок, серед них «Круговерть», «Зимові дерева», «Веселий цвинтар», «Палімпести», «Доро­га болю». Збірка «Птах душі» була знищена кадебістами. Чимало поезій Василя Стуса мають автобіографічні мотиви. Насамперед це туга за рідною землею, від якої митця було відірвано. «О земле втрачена, явися...», «Верни до мене, пам’яте моя...», «На Колимі запахло чебрецем...» — поезії, сповнені болем і тугою за рід­ною землею. «І дальше смерті рідна батьківщина», — пише Василь Стус у поезії «Весь обшир мій — чотири на чотири...», але поет не схиляється перед обстави­нами, у цих та інших творах підкреслюючи, що свій шлях він обрав свідомо і не відмовиться від нього.

Мотиви життєвих випробувань та туги за Батьківщиною поєднуються майже у кожній поезії з готовністю до нових випробувань. «Ярій, душе. Ярій, а не ри­дай», — пише поет, підкреслюючи тим самим стійкість своєї позиції і свідомість щодо обраного шляху.

Надзвичайною силою духу та життєвою незламністю сповнено такі рядки Василя Стуса:

Господи, гніву пречистого благаю — не май за зле.

Де не стоятиму — вистою.

Спасибі за те, що мале людське життя, хоч надією довжу його в віки.

Думою тугу розвіюю, щоб був я завжди такий, яким мене мати вродила і благословила в світи.

І добре, що не зуміла мене від біди вберегти.

Але не тільки мотивам боротьби присвячено твори Василя Стуса, ті ж самі пристрасність душі, палкість характеру митець переносить і в інтимну лірику. Любовна лірика вражає оригінальним неочікуваними образами та надзвичайною напруженістю переданих почуттів, поруч із характерною для усіх творів Василя Стуса лаконічністю, стислістю фрази, важливим деталями та нюансами. У поезії «Весняний вечір. Молоді тумани» та в інших творах ми бачимо справжнє єднання душ ліричних героїв, відданість і щирість, непересічну глибину і палкість почуттів.

Василь Стус — людина надзвичайна. Познайомившись із його життєвим та творчим шляхом, я переконався, що це особистість, гідна поваги та захоплення. Талановитий поет, він не втрачав людської гідності за жодних життєвих обста­вин, Василь Стус — приклад людини із залізними принципами, незламним по­чуттям справедливості, прагненням волі для себе та для свого народу.

Рассказать друзьям, чтобы не совпали сочинения!
Рассказать
Категория: 11 клас | Добавил: 00dima (02 Май 2017) | Просмотров: 22 | Рейтинг: 0.0 /0
Перейти на главную страницу
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

Allcompositions © 2017