Понедельник, 21 Август 2017, 23:38
Приветствую Вас Гость | RSS

ВСЕ СОЧИНЕНИЯ

Меню сайта

 

Предметы
Форма входа
Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0


Сочинения

Главная » Сочинения » Українська мова та література » 11 клас Добавить сочинение

Література першої половини XX століпя

  1. Історико-соціальне тло доби. (Новий етап розвитку економіки, що породив жорстоку ринкову боротьбу, поставив гроші на неналежне місце — над усім. Жорстока боротьба, загострення конкуренції породили війни, а потім і ре­волюції. Адже населення, збіднівши, опинилося на межі виживання, що й спричинило соціальні катаклізми. Невпевненість у майбутньому, передчуття нових негативних зрушень породили сумніви у сталих моральних та релігій­них основах суспільства, що призвело до виникнення нової філософії та лі­тератури.)
  2. Роль філософії та літератури у культурному процесі доби. (Характер про­блем, до яких звернулася як філософія, так і література, визначався саме еко­номічними зрушеннями, які породили несприйняття жорстокої моралі, по­будованій на суто матеріальних орієнтирах.)
  1. Філософія. (Філософія прагнула стати духовною опорою для людини, зо­рієнтувати її на шляху подолання кризових ситуацій. Найбільш попу­лярними і впливовими у цей час стають такі філософські теорії, як тео­рія Шопенгауера (стверджував, що над усім панує Світова Воля — сила, яку людина мусить переборювати, але можливостей у неї небагато, адже вона може пізнати світ лише через власну інтуїцію, почуття. Звідси пе­симістичний погляд на життя: від життя годі чекати кращого, а інше че­кає людину лише поза межами соціального життя у царині безсмертного духу); Ніцше (вона була найбільш впливовою. Він розвинув учення Шо­пенгауера, дійшовши висновку, що Світова Воля реалізується у волі до життя, а головне в людині — воля до влади, «любов до себе». Головними центрами його вчення були теорія надлюдини та теорія повернення всьо­го, що чинить людина); інтуїтивістська теорія Бергсона про неможли­вість пізнання життя інакше, ніж через прозріння, ірраціональне осяян­ня. Крім того, значний вплив мала теорія екзистенціалізму, теоретиками якого були С. К’єркегор, К. Ясперс, М. Хайдеггер, які теж визнавали об­меженість людини у можливостях пізнання світу. Вони стверджували, що світ непізнанний і абсурдний, а єдина достовірна реальність — існування людини «наодинці з буттям». Людина постійно постає перед вибором і, роблячи його, має відповідати за нього. Саме тому екзистенціалісти вва­жали людське буття трагедією свободи, бо людина весь час змагається проти нав’язування їй чужої волі, інтересів, ідеалів.)
  2. Літературні течії модернізму. (Модернізм у багатьох джерелах визнача­ється як група течій, що поєднані спільними принципами відображення реальності. Модернізм — мистецтво суб’єктивне, характерними рисами якого є особлива увага до внутрішнього світу особистості та особливостей індивідуального сприйняття світу через інтуїцію, власні почуття і пережи­вання. Перевагу надано вільній формі відображення переживань автора, його настроїв, асоціацій тощо. У складі модернізму як методу вирізняють чотири окремі методи: символізм (у тому числі й імпресіонізм як його по­передник), експресіонізм, футуризм та неокласицизм (чи естетизм, акме­їзм). Потім до них додаються імажизм, кубізм, сюрреалізм, «потік свідо­мості» тощо.)
  3. Значення модерністських течій. (Імпресіонізм зосередив увагу читача на внутрішньому світові людини, спрямувавши погляд на найтонші порухи душі, на душевний стан людини як головного суб’єкта пізнання. Сим­волізм закріпив правомірність суб’єктивного погляду на світ, запропо­нувавши новий спосіб пізнання — через образи-символи, тобто низку алегорій суб’єктивного характеру. Експресіонізм декларував активну по­зицію автора, який мав право вторгнення у життя задля акцентування найбільш серйозних його проблем, для чого експресіоністи активно ви­користовували гротеск, контраст, перебільшення і навіть елементи фан­тастики. Футуризм показав можливості слова, яке часом потьмарюється від звичних контекстів, показав горизонти розвитку мистецтва, в тому числі й урбаністичного. Подальший розвиток модернізму це підтвердив.)
  1. Література та ідеологія. (Мистецтво модернізму елітарне, орієнтоване на освічену частину суспільства й спирається на філософські теорії, які мали на увазі можливість вільного вибору й особистої свободи людини. Отож це су­перечило ідеології тоталітаризму, яка складалася саме тієї доби. Аби прини­зити модерністські форми мистецтва, ідеологи знайшли термін «декаданс» як синонім модернізму. Саме цим словом користувалися ідеологи тих часів, аби створити міф про відмирання й загнивання буржуазної культури, яка про­являється у модерністських методах відображення світу. Так терміну «дека­дентство» було надано відтінок негативної оцінки — занепад.)

 

Рассказать друзьям, чтобы не совпали сочинения!
Рассказать
Категория: 11 клас | Добавил: 00dima (02 Май 2017) | Просмотров: 14 | Рейтинг: 0.0 /0
Перейти на главную страницу
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

Allcompositions © 2017