Среда, 28 Июнь 2017, 12:40
Приветствую Вас Гость | RSS

ВСЕ СОЧИНЕНИЯ

Меню сайта

 

Предметы
Форма входа
Статистика

Онлайн всего: 8
Гостей: 8
Пользователей: 0


Сочинения

Главная » Сочинения » Українська мова та література » 11 клас Добавить сочинение

Творчість 0. Блока - вершина російського символізму

  1. Філософські засади символізму Блока. (Найбільший вплив на формування естетики Блока справив В. Соловйов. Особливо ідея Соловйова про Світову Душу, чи Вічну Жіночність, його віра у прихід Софії, Цариці Небесної, що стане знаком зміни й перетворення усього сущого. Від В. Соловйова Блок сприйняв тезу про те, що «в индивидуальной любви проявляется любовь ми­ровая, и сама любовь к миру открьіта через любовь к женщине». Містичний образ берегині «Вічної Жіночності», «Цариці», «Таємничої подруги» втілені Блоком у «Віршах про Прекрасну Даму».)
  2. Особливості символізму Блока. (Символ Блок сприймав як «знак иного мира». Символізм не заперечував повсякденного, але прагнув дістатися гли­бин.)
  1. Образи-символи. (Наскрізними образами книг Блока стали: весна, зоря, тумани, вітер, сумрак, тіні, сни. Переносний, алегоричний смисл робить їх символами. Крізь звичний, традиційний смисл просвічує інший — та­ємний, глибокий, потойбічний. І світ романтично змінюється, перетво­рюється на несказанний. Зрозуміти, осягнути цей світ можливо лише містично. Символи були покликані стати своєрідними ключами до осяг­нення таємниць. «Младосимволісти», познайомившись з першими ві­ршами Блока, були у захваті й оголосили його «продолжателем Соло- вьева», а його книгу з «Віршами про Прекрасну Даму» — програмним твором свого напряму, його вершиною.)
  2. Значення циклу «Віршів про Прекрасну Даму». (Це своєрідний щоден­ник інтимних переживань, де кохання — обряд служіння чомусь вищо­му. Неясні передчуття, тривожне чекання, містичні осяяння й знамен­ня заповнюють вірші. Ідеальний світ протиставлений подіям реальності, яка зображена в абстрактних, узагальнених символістських образах. Най­яскравішими віршами циклу є: «Вхожу я в темньїе храмьі...», «Мне сни­лись весельїе думьі...», «Скрипка стонет под горой...», «Рассвет», «Осенняя воля», «Девушка пела в церковном хоре» та інші. Дослідники відзначають три образи і три плани ліричної героїні: в космічному плані — Душа Сві­ту; в релігійному — Цариця Небесна; у повсякденному — кохана, у якій впізнаємо риси Л. Д. Менделеєєвої.)
  3. Символізм і реальність у віршах Блока. (Уже в останньому розділі першої книги, в «Распутьях» (1902—1904) з’являються нові теми, нові образи, незвичні для романтичного ореолу поета. Досить згадати вірш «Фабри­ка» з чеканним, схожим на удари молота коваля, ритмом. У поезію Блока входить тема міста, тема соціальна. Життя поступово проступає у віршах поета реальніше, звідси тема очікування майбутніх потрясінь і тривог, яка дедалі частіше повторюється. Саме ця тема визначила зміст другої книги віршів. Події життя вступають у конфлікт з Душею Світу як анти­теза. Поет зображує складний, сповнений суперечностей світ людських пристрастей, страждання, боротьби. Ліричний герой віднині серед людей («Вися над городом всемирньїм...», «Митинг», «Сьітьіе»). Тут намічаєть­ся одна з головних тем творчості Блока — народ та інтелігенція. Тоді ж було написано вірш «Незнайома» — один з шедеврів російської лірики. Саме він демонструє, як змінюється поступово образ Прекрасної Дами, перетворюючись на інші — Сніжну Діву, Фаїну («Снежная маска», «Фаи- на», драматична поема «Песня Судьбьі»). Тоді Блок визнає свою спорід­неність із Врубелем та його філософією кольору.

ПІ. Образ Батьківщини у творчості Блока. (У 1911—1912 роках О. Блок переро­бив свої п’ять збірників — «Стихи о Прекрасной Даме» (1904), «Нечаянная радость» і «Снежная маска» (1907), «Земля в снегу» (1908), «Ночньїе часьі» (1911) («Стихи о России» (1915) написані пізніше) на тритомне «Собрание стихотворений». Відтоді це видання вважають унікальним «романом у ві­ршах» про духовний шлях поета. Сам Блок називав свою творчість процесом «вочеловечения». Трилогія відображає три етапи цього «вочеловечения»: по­клоніння ідеалу, втрата ідеалу й розгул стихій реального світу, а на третьо­му етапі — синтез — набуття нових позитивних цінностей. Збірним образом усіх утрачених цінностей стає Батьківщина. Одна з присвят цій темі — вірш «Русь» (1906), а в третій книзі лірики темі Росії присвячено цілий розділ «Ро­дина» (1907—1916). Ця тема об’єднує вірші циклу «На полі Куликовому», ві­рші «Росія» (1908), «Русь моя, жизнь моя, вместе ль нам маяться?» (1910), «На железной дороге» (1910), «Грешить бесстьідно, беспробудно» (1914), «Дикий ветер» (1916), «Коршун» (1916). Блок створив неповторний образ- символ Росії-дружини. Росія у віршах Блока постає як загадкова стихія, як країна ще не виявленої міці й енергії. Так відбувається повернення поета до ідеалу поета-громадянина, що усвідомив свою відповідальність за долю Бать­ківщини й народу. Саме тому він намагається зрозуміти свій народ. Не осу­дити чи виправдати, а саме зрозуміти. І в цьому велике значення його по­етичних пошуків і досягнень.)

Рассказать друзьям, чтобы не совпали сочинения!
Рассказать
Категория: 11 клас | Добавил: 00dima (02 Май 2017) | Просмотров: 20 | Рейтинг: 0.0 /0
Перейти на главную страницу
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

Allcompositions © 2017