Пятница, 28 Июль 2017, 02:31
Приветствую Вас Гость | RSS

ВСЕ СОЧИНЕНИЯ

Меню сайта

 

Предметы
Форма входа
Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0


Сочинения

Главная » Сочинения » Українська мова та література » 11 клас Добавить сочинение

Тема мистецтва і творчості в романі М. Булгакова «Майстер і Маргарита»

Зі сторінок роману М. Булгакова пролунала фраза, яка сьогодні відома всім: «Рукописи не горять». У цих словах жила незнищенна віра самого автора в те, що і його творам, багато з яких не друкували, судилося колись побачити світ. У цих словах ніби засторога від руйнівної сили невблаганного часу й забуття для його головного твору — роману «Майстер і Маргарита». Автор писав його з 1928 по 1940 рік, до самої смерті, зробив вісім редакцій, але надруковано роман лише 1966 року в одинадцятому номері журналу «Москва» та у номері першому за 1967 рік. Відомі письменники вітали вихід роману. К. Симонов написав пе­редмову до книги. Переклади книги та відгуки на неї одразу з’явилися більш як у двадцяти країнах світу: у Великобританії, Угорщині, Німеччині, Італії, Чехо- словаччині, СІЛА, Франції, Норвегії та ін. Чим же викликана така реакція? На­самперед тим, що роман Булгакова — це прояв творчого нескореного духу. А ще тим новим поглядом на мистецтво і творчість, про який письменник говорить як про щось єдино нормальне й природне.

Роман не вигаданий Майстром, а угаданий: «О, як я вгадав! О, як я все вга­дав!» Щоб бути письменником, зовсім не треба мати членське посвідчення, як у тих, хто належав до МАССОЛІТу. За цим посвідченням можуть пустити до рес­торану, але не в Історію. Саме про це говорить автор упродовж усього роману, а особливо яскраво у епізоді сумнозвісного відвідування ресторану Грибоєдова Коров’євим та Бегемотом. І виявляється, що «вовсе не удостоверением опреде- ляется писатель, а тем, что он пипіет». От тільки не кожен у змозі зрозуміти, що він пише. Так Івану Бездомному це вдалося. Він визнав своє невігластво і пообі­цяв не писати більше віршів. Звільняючись від цієї нав’язаної йому «професії», він почувається напрочуд легко, наче скинув тягар. А нездара Рюхін змінитися не здатний, навіть визнаючи мізерність свого таланту. Він продовжує заздри­ти Пушкіну, твердячи, що великому поету просто поталанило. По суті, Рюхін є своєрідним двійником Бездомного. Це його долі Іван Попирьов (таке справжнє ім’я Бездомного) уникнув, потрапивши до божевільні, де й відбувається оте «ви­живання» з себе Рюхіна. Майстер з’являється перед Іваном Бездомним не ззов­ні, а з його снів, видінь як протиставлення тому уявленню про письменника, яке навіяв Берліоз. Майстер — ось ким має бути справжній митець. Тему слу­жіння мистецтву, тему відповідальності митця за свій талант Булгаков розкрив через образ Майстра. Майстер наділений здатністю «вгадати» істину, побачити крізь щоденну метушню образ справжньої людяності. Його дар може врятувати людство від безпам’ятства, від забутої ним місії творення добра й наслідування законів любові. Але в романі Майстер, виявивши здатність до творчості, напи­савши роман про вічне, не витримав боротьби за нього, відмовився від роману, спаливши його, не прийняв подвигу. Саме тому він гідний лише спокою, а не світла. Але йдеться не тільки про долю одного митця. У його вчинках і долі ві­дображено думку про долю митця в умовах тоталітаризму і про особисту відпові­дальність кожного — митець він, чи науковець, чи пересічний громадянин — за свій моральний вибір, за свої вчинки. Міркуючи над темою мистецтва і творчос­ті, Булгаков стверджує, що чинити треба завжди за законом совісті, бо світ роз­вивається за законом справедливості. Може, у цьому і є велика місія митця — нагадувати людству про любов, про Бога, про великий закон вічності.

Рассказать друзьям, чтобы не совпали сочинения!
Рассказать
Категория: 11 клас | Добавил: 00dima (02 Май 2017) | Просмотров: 16 | Рейтинг: 0.0 /0
Перейти на главную страницу
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

Allcompositions © 2017