Четверг, 23 Ноябрь 2017, 13:14
Приветствую Вас Гость | RSS

ВСЕ СОЧИНЕНИЯ

Меню сайта

 

Предметы
Форма входа
Статистика

Онлайн всего: 61
Гостей: 61
Пользователей: 0


Сочинения

Главная » Сочинения » Українська мова та література » 11 клас Добавить сочинение

Символічний зміст вірша Г. Аполлінера «Міст Мірабо»

Вірш «Міст Мірабо» увійшов до збірки «Алкоголі» (1913), яка знаменува­ла перехід від символістської камерності до епічної відкритості. Ліричний епос Аполлінера поєднувався з безпосередністю почуття і глибиною філософського узагальнення.

На перший погляд, у вірші відчувається вплив символізму у використанні алегорії. Але все ж таки ця алегорія не така багатозначна, та й прийоми творен­ня образу інші. Так, уже перші рядки виявляють паралелізм, властивий скоріше фольклорним текстам:

Під мостом Мірабо струмує Сена

Так і любов

Біжить у тебе в мене.

Вірш дуже музикальний. Навіть у перекладах, зокрема М. Лукаша, відчуває­мо звукові образи, створені за допомогою алітерацій на ст—стр (ніби шум води, що струменіє внизу) та шиплячі й свистячі с—ш (ніби шерех хвилин). Вірш за­ворожує ритмом. Та й рефрен свідчить про пісенність тексту:

Хай б’є годинник ніч настає Минають дні а я ще є.

Але читача приваблює й глибинний смисл вірша. По-різному можна сприй­мати образ мосту Мірабо — від буквального значення до алегорії небесного зво­ду. Але цей образ розпочинає й завершує вірш, ніби міст Мірабо — символ ві­чності, вічний свідок «журби і втіхи крутняви шаленої» — життя. Що для нього маленьке нетривале людське життя! А для людини кожна хвилина варта, аби її продовжити:

Рука в руці постіймо очі в очі Під мостом рук.

Утім відсутність розділових знаків надає можливості не поєднувати саме цих двох рядків, проте смисл залишається. Він у тому, щоб цінувати й любити кож­ну хвилину життя. Навіть коли «любов сплива як та вода бігуча», «надія ж не­вгамовно жагуча»:

Хай б’є годинник ніч настає Минають дні а я ще є.

Отже, вірш «Міст Мірабо» — це своєрідний роздум над вічністю життя. Це також життєствердний гімн швидкоплинним хвилинам життя. Це символ радіс­ного світобачення, адже головне в цьому вірші те, що «я ще є». І таємна надія на те, що життя, таке прекрасне, триватиме. Під мостом Мірабо.

Проте було б надто спрощеним сприймати вірш тільки так. Зважимо на те, що Аполлінер саме у збірці «Алкоголі» відмовляється від розділових знаків. Чому? Такий прийом надає можливості ширшого тлумачення і розуміння як окремих віршових фраз, так і вірша в цілому. Ось, наприклад, як може вигля­дати смисл рядків:

Минають дні а я ще є Минають дні години і хвилини.

Що це? Градація від поняття «дні» до поняття «години», а потім і «хвилини» так, ніби життя по краплині спливає, залишаючи оте останнє «хвилини». Може, тому вони такі жадані, такі дорогі, бо вже останні? І все ж вірш закінчується життєствердними словами, від яких віє вічністю. Вічно плине під мостом Мі­рабо Сена. І б’є годинник, відлічуючи дні людського життя, вічно прекрасного.

Рассказать друзьям, чтобы не совпали сочинения!
Рассказать
Категория: 11 клас | Добавил: 00dima (02 Май 2017) | Просмотров: 48 | Рейтинг: 0.0 /0
Перейти на главную страницу
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

Allcompositions © 2017