Вторник, 12 Декабрь 2017, 02:48
Приветствую Вас Гость | RSS

ВСЕ СОЧИНЕНИЯ

Меню сайта

 

Предметы
Форма входа
Статистика

Онлайн всего: 4
Гостей: 4
Пользователей: 0


Сочинения

Главная » Сочинения » Українська мова та література » 11 клас Добавить сочинение

Творчість Анни Ахматової - яскраве явище жіночої поезії XX століпя

Молоду Ахматову часто називали російською Сапфо, асоціюючи її з давньо­грецькою поетесою, що оспівувала кохання. Та серед багатьох жінок-поетес, чиї імена загубилися у століттях, вона виділяється особливим даром. Не випадко­во Ахматова ніколи не називала себе поетесою, а тільки поетом, підкреслюючи тим, що справжня поезія не має статі. У неї були попередниці: Кароліна Пав- лова, Юлія Жадовська, Єлизавета Шахова та Євдокія Растопчина. Та їхніх імен уже ніхто майже й не пам’ятає. Може, й справді мав рацію один із героїв її ві­ршів, сказавши, що «бьіть позтом женщине нелепость»? Ні, це не так. І дока­зом цього є поезія Анни Ахматової. Дивом було вже те, як увійшла в літературу ця авторка. 1911 року у журналі «Аполлон» уперше з’явилися її вірші, а вже за рік вийшов друком перший збірник «Вечір», який був одноголосно поставлений критиками в ряд найкращих поетичних збірок. Вона практично минула період учнівства, якого не уникли й великі поети. І вже другий збірник «Чотки» (1914) підтвердив високу думку читача про цього поета. Адже збірник перевидавався одразу після виходу до десяти разів, та й потім мав популярність. Чим же так приваблює її поезія? Здається, по-перше, щирістю слова, його дивовижною єм­ністю, що дозволяє їй у короткому вірші сказати так багато:

Хочешь знать, как все зто бьшо? —

Три в столовой пробило,

И, прощаясь, держась за перила,

Она словно с трудом говорила:

«Зто все... Ах, нет, я забьіла,

Я люблю вас, я вас любила Еще тогда!»

— «Да».

О, яке гірке оце коротке «Да» у відповідь! Стільки безнадії за ним, бо більше нічого немає, хоч як би хотілося. Історія жіночої душі через її настрої, роздуми, кохання і розлуки, розчарування, пристрасть і смирення — ось що таке поезія Анни Ахматової. «Я научила женщин говорить», — сказала вона. І справді. У ві­ршах Ахматової постає жінка в усьому розмаїтті її долі: юної дівчини, зраненої першим коханням, коханки, дружини, удови, матері і завжди жінки — люблячої, ніжної, часом розчарованої, зрадженої, часом легковажної до відчаю. Але ніколи її вірші не були порожніми картинами з натури, вони на диво живі, з несподі­ваними кінцівками, як у вірші «Сжала руки под темной вуалью». Після схвильо­ваної розповіді героїні та її слів до коханого:

Задьіхаясь, я крикнула: «Шутка Все, что бьіло. Уйдешь, я умру», —

так безнадійно і незворотно, як з іншого боку здалеку звучать такі звичайні слова:

Ульїбнулся спокойно и жутко И сказал мне: «Не стой на ветру».

Здавалося, що про кохання вже сказано все на світі. Але читаєш вірші Ахма­тової і розумієш: так ніхто ще не говорив:

Десять лет замираний и криков.

Все мои бессонньїе ночи Я вложила в тихое слово И сказала его — напрасно.

Яке довге оте тире перед останнім безнадійним «напрасно». Ніби пауза, до­вжиною у ціле життя — життя кохання.

Отошел тьі, и стало снова На душе и пусто и ясно.

Вірші цього автора — це не безкінечні елегії про нещасне кохання. Це роз­повідь жінки про життя душі, сповненої любові і гідності. Вона заслуговує на повагу вже тому, що й справді рівна з чоловіком у людських проявах. А яка са­моіронія звучить часом у її віршах про кохання! Та й просто іронія, як у вірші «Вечером»:

Он мне сказал: «Я верньїй друг!»

И моего коснулся платья.

Как не похожи на обьятие Прикосновенья зтих рук.

«Настоящую нежность не спутаешь ни с чем, и она тиха», — впевнена Анна Ахматова. Про її вірші можна говорити без кінця, така глибока й різна її поезія, адже з роками вона ставала ще й філософською. І рано чи пізно кожна жінка зрозуміє і маленький чотиривірш, написаний 1961 року:

Что войньї, что чума? — конец им вид єн скорьій,

Им приговор почти произнесен.

Но кто нас защитит от ужаса, которьій Бьіл бегом времени когда-то наречен?

Подпись: видатним явищем поезіїАле час не владний над поезією Анни Ахматової XX століття.

Рассказать друзьям, чтобы не совпали сочинения!
Рассказать
Категория: 11 клас | Добавил: 00dima (02 Май 2017) | Просмотров: 71 | Рейтинг: 0.0 /0
Перейти на главную страницу
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

Allcompositions © 2017