Вторник, 12 Декабрь 2017, 02:50
Приветствую Вас Гость | RSS

ВСЕ СОЧИНЕНИЯ

Меню сайта

 

Предметы
Форма входа
Статистика

Онлайн всего: 6
Гостей: 6
Пользователей: 0


Сочинения

Главная » Сочинения » Українська мова та література » 11 клас Добавить сочинение

«Театральна революція» Дж. Б. Шоу

I.      Протест проти трагедії у театрі. (Бернард Шоу був оптимістом і категорич­но протестував проти жанру трагедії у театрі. Він не погоджувався з ученням Арістотеля про те, що трагедія очищує душу співчуттям і страхом. «Я хочу, щоб не було страху, тому що не хочу, аби людям було чого боятися», — писав Шоу. Так з’явилася п’єса «Доми вдівця» — одна з циклу «Неприємні п’єси».)

II.     Новаторські особливості драматургії Шоу. (Шоу не передпосилає до п’єси звичайного переліку дійових осіб, а знайомить з ними при першій їх появі, описуючи зовнішній вигляд і відзначаючи найхарактерніші риси в автор­ських ремарках. Шоу активно використовує традиції розповідних жанрів у драматургії, відтак його п’єси перетворюються у «п’єси для читання».)

ПІ. П’єси Шоу — «п’єси-дискусії». (Головний конфлікт п’єс Бернарда Шоу роз­кривається не через вчинки та дії персонажів, а через їхню дискусію. Уся палітра художніх прийомів спрямована в Шоу на те, щоб змусити не стіль­ки співчувати героям, скільки розмірковувати. Часто такі п’єси порушували важливі суспільні проблеми, як, наприклад, «Професія місіс Уоррен» (1893) з того ж циклу «Неприємні п’єси».)

IV.    Інтелектуальна драма Шоу. (Другий цикл «Приємні п’єси» писався з роз­рахунку на комерційний успіх, у них Шоу не торкається злочинів суспіль­ства, проте тут він утілює цікавий елемент — герої не просто конфліктують із суспільною мораллю, а роблять це свідомо. У наступному циклі «Три п’єси для пуритан» Шоу зазначав: «Я пуританин у поглядах на мистецтво. Я сим­патизую почуттям, але вважаю, що заміна усякої інтелектуальної діяльності й чесності чуттєвим екстазом — велике зло».)

V.    Прийоми зображення у п’єсах Шоу. (Найбільш виразним прийомом Шоу є парадокс — прагнення вивернути навиворіт звичні поняття, розвінчати звич­ні стереотипи мислення, як, наприклад, у п’єсі «Учень диявола» (1897). Шоу йде на порушення усіх театральних умовностей, роблячи перші кроки до постмодерністського бачення (таким було переосмислення легенди про Дон Жуана у п’єсі «Людина й надлюдина») вже у визначенні жанру — «комедія з філософією». Бернард Шоу активно використовує гротеск, фантастику, сим­волічну насиченість («Дім, де розбиваються серця», 1917), утопію («Назад до Мафусаїла», 1921, «Простачок з Нежданих островів», 1934), сарказм, іронію («Бричка з яблуками», 1929), самопародію.)

VI.     Творець «інтелектуального театру». (В історію світової драматургії Бернард Шоу увійшов як драматург-новатор, «творець інтелектуального театру XX століття», за словами Б. Брехта. Іронічний погляд на речі й парадоксальний розум Шоу поєднувалися в ньому з активною життєвою позицією, оскільки він багато зробив для виховання свого глядача. Його п’єси запрошували до співмислення, до розв’язання серйозних проблем, спираючись не стільки на емоції, почуття, скільки на розум, інтелект.)

Рассказать друзьям, чтобы не совпали сочинения!
Рассказать
Категория: 11 клас | Добавил: 00dima (02 Май 2017) | Просмотров: 677 | Рейтинг: 0.0 /0
Перейти на главную страницу
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

Allcompositions © 2017