Среда, 18 Октябрь 2017, 22:22
Приветствую Вас Гость | RSS

ВСЕ СОЧИНЕНИЯ

Меню сайта

 

Предметы
Форма входа
Статистика

Онлайн всего: 32
Гостей: 32
Пользователей: 0


Сочинения

Главная » Сочинения » Українська мова та література » 11 клас Добавить сочинение

Персоніфікація різних можливостей морального вибору у романі А. Камю «Чума»

звичайні люди зі звичайного міста, умовно — Орана. Але спостереження за подіями та вчинками героїв дуже швидко підводять до ро­зуміння: кожен герой представляє певну рису людської натури, можливість мо­рального вибору не тільки для цих героїв. Здається, тільки лікар Ріє, від особи якого йде розповідь, не шукає смислу в подіях. Чому? Бо в нього є стрижень: головне для кожної людини — завжди пам’ятати про свій обов’язок перед інши­ми, перед собою, насправді — перед Богом, хоч Ріє і не вимовляє високих слів, а просто добре, сумлінно робить свою справу. Інша справа — заїжджий журналіст Рамбер. Він опинився тут випадково, і найбільше прагнення його — за будь-яку ціну втекти з міста, вирватися із зачумленого кола. Але коли така можливість стала реальною, він воліє залишитися. Чому б це? Може, це був порив? Може, жертовність? «Соромно бути щасливим самому, — пояснює Рамбер. — Я рані­ше вважав, що чужий у цьому місті і що мені тут нічого робити. Але тепер... я відчуваю, що я теж тутешній, хочу я того чи ні. Ця історія стосується нарівно всіх нас». Сама реальність, боротьба руху Опору, в якій брав участь Камю, зму­шує його внести корективи у кодекс екзистенціалізму, що виключав братство з іншими. Він показує момент істини для всіх по-різному. Це певною мірою схематизує образи й робить текст сухішим, однак це виправдане надзавданням ідеї — показати, що є життя і що значить зберегти гідність перед навалою зла. Ухилитися від вибору не може ніхто. Так Панлю — священик, який у чумі вба­чає караючу руку Божу за гріхи, на його думку, це очищення, яке має вказа­ти шлях до спасіння. Від кари не врятує людська медицина, і тому слід просто довіритися Провидінню. Але чума минає грішних і карає безгрішних (дитину). Смерть безневинного хлопчика руйнує його систему переконань. Проте коли він сам відчуває хворобу в собі, то нічого не робить, аби врятуватись, сподіваю­чись на Провидіння.

Автор стверджує, що фанатична віра, яка ґрунтується не на любові, а на слі­пих догмах, приречена. Це не випад проти Бога, але протест проти бездушшя й відсутності справжнього серця віри — любові. Вона дає сили Ріє «укріпити­ся у своєму обов’язку» й чесно робити свою справу. Образ Тарру, його пове­дінка — інтелектуальне завершення того морального кодексу, до якого кожен із героїв вносить свою частку. Він виступає проти насильства у будь-якому ви­падку, навіть у відповідь на насильство. Адже так можна виправдати все що за­вгодно. Тарру виступає проти тлумачення моралі з етико-суспільних, а не суто моральних позицій. Його називають «праведником без Бога», приреченим на вічне вигнання, вічну самотність. По-різному оцінювали цей образ критики й читачі з огляду на свіжі рани, які гце не загоїлися після страпіної війни й вола­ли про помсту. Але вивигценість, «надлюдськість» високих моральних ідеалів ав­тора очевидна. Не випадково Камю обрав саме форму притчі, яка надає більпі піироку можливість узагальнення. Тому персоніфікація різних можливостей мо­рального вибору подана як філософське узагальнення моральних застав існу­вання людства.

Рассказать друзьям, чтобы не совпали сочинения!
Рассказать
Категория: 11 клас | Добавил: 00dima (02 Май 2017) | Просмотров: 64 | Рейтинг: 0.0 /0
Перейти на главную страницу
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

Allcompositions © 2017