Пятница, 23 Июнь 2017, 10:25
Приветствую Вас Гость | RSS

ВСЕ СОЧИНЕНИЯ

Меню сайта

 

Предметы
Форма входа
Статистика

Онлайн всего: 9
Гостей: 9
Пользователей: 0


Сочинения

Главная » Сочинения » Українська мова та література » 11 клас Добавить сочинение

Відображення національної етики та естетики в повісті Ясунарі Кавабата «Тисяча журавлів»

Ясунарі Кавабата — це видатний японський письменник, що відтворив осо­бливості національної етики та естетики в художньому творі. Найвище оцінено повість «Тисяча журавлів»: премія японської Академії мистецтв та Нобелівська премія. Він був першим у японській літературі лауреатом Нобелівської премії, яка була присуджена йому 1968 року за «письменницьку майстерність, що з над­звичайною яскравістю виражає суть японського способу мислення».

Повість «Тисяча журавлів» — це ліричний твір, тлом якого є традиційна для Японії чайна церемонія — «тядо». Чайна церемонія для японців — це й високе мистецтво, і засіб досягнення гармонії зі світом, і ще багато чого такого, про що не завжди можуть судити європейці. Принаймні письменник використовує ес­тетичну причетність до чайної церемонії для психологічної характеристики ге­роїв. Суть чайної церемонії полягає в тому, щоб дати людині можливість поду­мати над життям, зректися суєти, очистити душу від буденних клопотів. Чайна церемонія покликана служити досягненню гармонійності людини з природою, з іншими людьми. Та чи з таким настроєм, чи в такому стані перебуває вчителька чайної церемонії Тікако? Головний герой твору — юнак на ім’я Кікудзі — неви­падково з великим небажанням іде до храму Єнгакудзі в Камакура. Перше, що він згадує про Тікако, яка його запросила на чайну церемонію, — це потворна темно-фіолетова пляма, яку він колись, ще в дитинстві, побачив на її грудях. Та коли Кікудзі розповідає про обставини свого знайомства з цією жінкою, що була коханкою його батька та здавалася доброю подругою його матері, читач здогадується: ця пляма не тільки на її тілі, але й на душі, й на совісті Тікако. Замість добра, чистоти, самозречення в душі цієї жінки клубочаться підступні думки й плани. Вона не просто бездуховна, вона намагається прищепити свої погляди іншим, руйнує чуже життя, брутально втручаючись у стосунки інших героїв, присвоївши собі право керувати ними. Так Тікако ламає життя батьків Кікудзі, отруює життя пані Оота та її дочки Фуміко. Здається, все, до чого вона торкається, забруднюється, набуває темних плям, як та, що прикрашає її груди. Чи може така людина бути вчителькою чайної церемонії? Певно що ні. Саме вивищеність чайної церемонії, її дух висвітлює всі вади людських характерів і хибність вчинків.

Кавабата подає власну думку щодо рис жіночих характерів, зображених в ро­мані. Якщо Тікако позбавлена жіночності й здатності кохати, то Оота наділена цим сповна. Чому ж так закінчується життя цієї жінки — Оота наклала на себе руки? Тут слід згадати про те, що це твір японського автора про особливості на­ціональної етики. Отож з огляду на це згадаємо, що найгірше за етикою япон­ця? Це втрата честі. Оота каралася своїм почуттям до Кікудзі і соромом перед дочкою. Тож її вчинок набуває певної логіки. Повість розповідає про складні відносини людей та їхній спосіб життя й мислення. Описуючи чайну церемо­нію, автор знайомить читача з основними принципами естетики Японії: макото, моно-по-аваре, йодзьо. І разом з тим милуєшся дивною природою й проника- єшся розумінням скороминучості краси. Може, тому світ речей, людей і приро­ди постає у невидимому зв’язку. Чайний посуд показано не зовсім як річ, адже в того своя історія і, здається, своя душа. Цей посуд передавався з покоління в покоління. Він мав сезонне застосування, були глечики й чашки відомих май­стрів, що призначалися окремо для чоловіків і жінок. Кожна особливість бага­то про що говорила героям твору. Це було в їхньому світогляді, як і традиційні образи сприйняття світу. Так сприймається білосніжний журавель та фуросіки ніжної і чистої Юкіко — яскрава художня деталь, що свідчить про «возвеличу­вання національної традиції». Журавель у японській символіці уособлює надію, благополуччя. Не випадково саме з нею на початку повісті зустрічається Кікудзі, і дівчина з рожевим фуросіки у білих журавлях стає символом чистоти і щастя, мірилом справжності, істинності всього, що відбувається з героєм.

Кавабата підкреслював, що його метою було не стільки описати чайну цере­монію, як застерегти проти її сучасної вульгаризації, спотворення. Може, тому нарівні з описом стосунків героїв автор зображує японську кераміку — чайне на­чиння, що ніби живе своїм окремим життям. Тим чашкам і глечикам по кілька сотень років, і це ніби підкреслює скороминущість людського життя, по-новому дозволяючи подивитися на його цінність. Зі сторінок повісті крізь щоденні події життя людей проглядає вічність. І це викликає повагу й бажання цінувати кожну хвилину життя. Такими є уроки японської етики та естетики, подані через об­рази повісті «Тисяча журавлів».

Рассказать друзьям, чтобы не совпали сочинения!
Рассказать
Категория: 11 клас | Добавил: 00dima (02 Май 2017) | Просмотров: 30 | Рейтинг: 0.0 /0
Перейти на главную страницу
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

Allcompositions © 2017