Пятница, 23 Июнь 2017, 10:34
Приветствую Вас Гость | RSS

ВСЕ СОЧИНЕНИЯ

Меню сайта

 

Предметы
Форма входа
Статистика

Онлайн всего: 9
Гостей: 9
Пользователей: 0


Сочинения

Главная » Сочинения » Українська мова та література » 11 клас Добавить сочинение

Спілкування з природою в місті (твір-опис)

Цього літа я з батьками їздив до Криму. Ми відпочивали не з палатками, як завжди, а в межах міста, у Ялті. Спочатку я навіть засумував, що не зможу насо­лодитися справжнім спілкуванням з дикою природою кримських гір. Але вже у перші дні відпочинку зрозумів, що спілкування з природою можливе і в місті...

Щодня зранку мене будило гудіння вантажних кораблів, що рухалися сірою поверхнею ранкового моря недалеко від узбережжя. Тоді мені уявлялося, що це не кораблі, а фантастичні морські тварини, які перемовляються невідомою мені мовою, випускаючи воду з ніздрів... Зранку місто тільки прокидається, ще не­має шуму на набережній, ще не гомонять біля кафе, а продавці різнокольоро­вих іграшок, морських сувенірів та інших цікавих речей тільки розкладають свій товар у невеличких палатках. Море ще холодне, воно сонно дихає і повільно повертається з боку на бік під ковдрою ранкового туману. Пісок виблискує на сонці мільйонами маленьких піщинок, ховаючи у собі мушлі і, можливо, якісь заховані скарби.

Тишу та спокій ранкової Ялти не порівняти із тим пожвавленням, яке на­стає тут удень. Так цікаво спостерігати за відпочивальниками, розуміючи, що ці люди приїхали сюди з різних міст, вони мають різний характер і різні профе­сії, зрештою, різні долі, але всі вони зібралися зараз в одному місті, їх поєднує гарячий літній вітер, штовханина полуденної набережної і ті спогади, які вони повезуть до себе по домівках, заховавши їх поміж морськими запахами, новими зустрічами і власними думками десь далеко у своїй свідомості.

У парку розгорнувся справжній острів скарбів, справжній музей під відкри­тим небом: на вернісажі продають різні картини, сувеніри, прикраси, посуд та дивні химерні капелюхи. Ось задумлива дівчина у довгому просторому одязі розставила свої картини. На них морські пейзажі, дивні кораблі (напевно, саме так виглядають кораблі-примари), чарівні русалки та картини з казкового життя підводного царства. Дівчина-художниця має довге русяве волосся, глибокі очі і сама дуже схожа на героїнь своїх творів. Спостерігаючи за нею, мені навіть на мить здалося, що вона не просто зобразила вигадані сюжети на морські теми, а сама побувала у царстві Нептуна. Можливо, вона його донька?.. Ось веселий балакучий сивий чоловік розповідає щось покупцям, а навколо нього різноко­льорові великі і маленькі годинники, вони прикрашені мушлями та орнамента­ми, інші дерев’яні, розмальовані темними фарбами і картинами з мисливсько­го життя, а ось на сонці виблискує настінний годинник з різнобарвного скла... Звичайна і водночас казкова картина — такий собі Майстер Часу, маг та чаро­дій. «Ну що ви, це я все сам роблю!.. Ручна робота, як кажуть», — посміхається Майстер Часу недовірливому покупцеві. Над усім вернісажем гойдають своїми вітами дерева, гарячий вітер заплутує і розправляє їм зелене волосся, заплутує і розправляє, заплутує і розправляє...

Мені подумалося, що життя курортного міста чимось схоже на життя літньо­го лісу чи ставка: все таке різноманітне, на перший погляд, непоєднуване, але так пов’язане одне з одним, що створюється строката картина, яку вже й не роз­ділити на окремі елементи. Дерева парку і люди у ньому, нескінченна різнома­нітність людей і кольорів, дерев і кольорів, людей і дерев — усе це поєднується у дивний світ міської природи, який не так просто осягнути. Ми звикли сприйма­ти світ однобічно: або дика природа, або місто. Яка там у місті природа? Але ж ні! Міські парки, міські пляжі приморського містечка — це особливий, казковий світ, не менш казковий за світ яких-небудь амазонських джунглів...

Увечері, засинаючи, я думав, як добре, що цього літа я зміг зрозуміти, що міська природа також існує, що треба вміти сприймати навколишнє, фантазу­вати з приводу побаченого, тоді навіть буденний ярмарок сувенірів у буденному парку стане казковим місцем, де донька царя Нептуна поряд із Майстром Часу продаватиме живописні свідчення свого підводного життя, і місто житиме сво­їм життям, тільки ненадовго допустивши мене до секретів цього світу, який по­стійно навколо нас, але так і залишається нам незрозумілим. Я дуже багато ду­мав про це ввечері...

А в той самий час на узбережжі засвічувалися ліхтарі і поставали химерні тіні казкових істот — духів міста. Спраглі тіні підходили до води, потім лягали на воду і зникали у сутінках... Напевно, так і пливли всю ніч назустріч невідомим кораблям-примарам, передаючи через їхніх капітанів вітання ранковим вантаж­ним суднам, які зранку розбудять місто своїм гудінням...

Рассказать друзьям, чтобы не совпали сочинения!
Рассказать
Категория: 11 клас | Добавил: 00dima (02 Май 2017) | Просмотров: 19 | Рейтинг: 0.0 /0
Перейти на главную страницу
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

Allcompositions © 2017