Вторник, 26 Сентябрь 2017, 04:05
Приветствую Вас Гость | RSS

ВСЕ СОЧИНЕНИЯ

Меню сайта

 

Предметы
Форма входа
Статистика

Онлайн всего: 4
Гостей: 4
Пользователей: 0


Сочинения

Главная » Сочинения » Українська мова та література » 11 клас Добавить сочинение

Перемога

Для нашої Батьківщини 9 травня завжди буде святом.

Давним-давно зарубцювалися рани війни, але не слабшає біль втрат у бага­тьох родинах. Вицвіли фотографії, які дбайливо зберігаються в засклених рамках і сімейних альбомах, пожовкли аркуші листів, надісланих з фронту, похоронки... Але в кожного з нас є таке, що його не забути, воно назавжди вкарбувалося в нашій пам’яті — священне і дороге, бо нерозривно пов’язане з великою бороть­бою за честь і незалежність нашої Вітчизни. Це почуття органічно злите з на­шою безмежною і палкою любов’ю до Батьківщини.

Останнім часом я часто думаю, скільки крові треба було пролити й скільки людських страждань треба було знести, щоб ми могли спокійно спати, навча­тися і жити.

Народ безсмертний, і безсмертні герої, що склали голови за його свободу. Такого висновку доходить П. Тичина в поемі «Похорон друга»:

Усе підводиться, встає й сміється.

Усе в нові на світі форми переходить.

І мертвому тобі — живих нас не убить.

Тема війни хвилювала багатьох письменників. У своїх творах вони зобража­ли всі жахи війни, підбадьорювали народ, вселяли надію на перемогу. Напри­клад, у творі Остапа Вишні «Зенітка» розповідається про діда Свирида, який один вбив двох німців і старосту. Дідові вила здалися ворогам зеніткою. Свирид не злякався, а думав лише про те, що перед ним кривдники його рідної землі.

Темі війни О. Вишня присвятив такі твори, як «Ленінград і ленінградці», «Герої города-героя». Автор розповідає про Ленінград і його відважних жителів, які захищали своє чудове місто.

Страшною ціною було куплено визволення людства від фашистської чуми. З кожних ста юнаків 1924 року народження живими лишилося троє.

«Ми переможемо! Ми бачимо перемогу!» — кричали під Севастополем п’ятеро безсмертних, кидаючись з гранатами в руках під танки ворога. І піді­рвалися з ними. Вибух той почули люди в усьому світі. Про цей героїчний вчи­нок наших бійців я прочитала у книзі П. Чемериса «Легендарний Севастополь». Шлях наших армій не був позначений ні шибеницями, ні концтаборами, ні фа­бриками смерті... Нас чекали, за нас молились.

Давно відгриміли останні залпи гармат, зарубцювалися рани на українській землі, та роками не стерти в пам’яті народній ратні подвиги героїв. Про них нам нагадують пам’ятники бойової слави, обеліски, братські могили, вулиці і площі, названі на честь переможців.

Лежать наморені солдати,

а не проживши й півжиття!

Так пише Ліна Костенко у вірші «Тут обелісків ціла рота».

І наш святий обов’язок, вітаючи один одного зі Святом перемоги, завжди пам’ятати про тих, кого немає поряд з нами, хто загинув на війні, піклуватися про тих, хто пройшов цю страшну бойню і дожив до наших днів.

Рассказать друзьям, чтобы не совпали сочинения!
Рассказать
Категория: 11 клас | Добавил: 00dima (02 Май 2017) | Просмотров: 44 | Рейтинг: 0.0 /0
Перейти на главную страницу
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

Allcompositions © 2017